top of page
Пошук

Незламна сила українського Слова: "Поетичний фронт" у бібліотеці 🇺🇦📚📖

  • Фото автора: Балтський педагогічний фаховий коледж
    Балтський педагогічний фаховий коледж
  • 4 лист.
  • Читати 2 хв

03 листопада 2025 року наша бібліотека гостинно відчинила двері для того, щоб не просто провести захід, а щоб дати простір найглибшим почуттям. Ми зібралися на вечорі "Поетичний фронт: студентські вірші та сучасні книги про війну", де література стала нашою спільною молитвою та нашою найсильнішою зброєю.


Захід розпочався з емоційного вступного слова керівника гуртка "Книголюби" - бібліотекаря Орленко Юлії Вадимівни. Вона наголосила: коли світ навколо руйнується, наша місія - творити. Сила слова - це той єдиний щит, який ми мусимо тримати, щоб зберегти людяність і пам'ять.


Цей вечір став калейдоскопом голосів, які промовляли від імені цілої нації. Студенти-митці поділилися найсокровеннішим:

Оксана Іванова (32 група) торкнулася найболючішої надії у вірші "Коли закінчиться війна".

​Сафрошкіна Альона (11 група) закарбувала реальність у творі "Прапор на столі", а Дацько Мирослава (11 група) зафіксувала гірку метафору сьогодення у рядках "Ранок починається не з кави". Пронизливе питання "Я не знаю з чого почати" від Когут Аріни віддзеркалило розгубленість цілого покоління.


​Ми вшанували тих, хто захищає нас просто зараз. Степан Канський прочитав вірш "Чому саме ми" від Віктора Лішанкова, випускника 2017 року, який нині стоїть на захисті України. Це була мить глибокої шани.

​Досвідчені бібліотекарі також внесли свій чуттєвий голос у цей фронт: Зубарєва Ганна Федорівна огорнула зал атмосферою 24-го у творі "Карколомний 24", а Притуляк Наталія Олександрівна поділилася болем і надією через вірші "Янгол охоронець", "Херсон у воді" та закликом до життя - "Треба жити".


​​Завідувач бібліотеки Зубарєва Тетяна Олексіївна підвела підсумок вечора, підкреслюючи, що зібрання стало зануренням у живий, болючий, але правдивий світ поезії війни. Вона зазначила, що почуті слова є нашим національним архівом болю, стійкості та незламної віри. Поезія - це місток, який допомагає прожити чужий досвід, співпереживати і, головне, не забувати. На завершення подякувала учасникам за те, що вони своєю творчістю довели: наша зброя - це Слово і книга, і воно надзвичайно сильне.

​Ми щиро дякуємо кожному, хто приніс частинку своєї душі на цей вечір. До зустрічі у просторі українського Слова! 🇺🇦📖📚

ree

 
 
 

Коментарі


bottom of page