Гурток "Книголюби"

     Важливе місце в реформуванні освіти в нашій державі посідає реалізація  принципу креативності, що передбачає на творення мислячої, духовно-багатої творчої особистості, здатної успішно розв’язувати актуальні проблеми сьогодення. Виконанню цього соціального замовлення значною мірою сприяє система гурткової роботи в бібліотеці, що набуває останнім часом оновленого змісту.

      Наша бібліотека вже не перший рік працює в напрямку творчого розвитку студентів. На базі бібліотеки створений та постійно працює гурток «Книголюби», тому постає необхідність постійного пошуку і впровадження різноманітних методик, спрямованих на творчу діяльність.

   Цілком очевидно, що традиційні форми проведення гурткової роботи вже не задовольняють потреб нашого часу. У сучасному техноінформаційному просторі молодь важко чимось здивувати. Але дивувати треба. На кожному занятті гуртка при підготовці до виховних заходів треба намагатися створити умови для активного самовираження студентів як творчої особистості.

     Як це зробити? Якими новими формами і методами зацікавити студентів, щоб підтримати в них іскри творчості, допомогти працювати з інтересом?

    Серед всіх форм роботи крім  на особливу увагу заслуговують активні імпровізовані форми, в яких студенти можуть брати ініціативу і висловлювати свою точку зору  - диспути, брейн-ринги, інтелектуальні ігри, колективні обговорення, тощо.

   Одним із ефективних методів роботи є активно-ілюстративний. Його сутність полягає в тому, що студент під час створення презентації до виховного заходу, випуску стінгазети, підбору  відеороликів, що розкривають порушену проблему, зафіксовує думки, які він має з приводу обраної теми. Цей метод заохочує гуртківців до творчих пошуків і водночас допомагає засвоїти необхідний матеріал.

  Таким чином, застосування в в масовій роботі бібліотеки можливостей мультимедійної дошки є поштовхом до  розвитку і заохочення творчої діяльності читачів, для розширення і поглиблення їх інтересів, стимулів у прагненні до знань.

   Спостереження за реакцією студентської аудиторії при проведенні масових заходів вказує на величезне значення манери ведення і образність мови ведучих. Погано сприймається лекторська манера викладу, підвищений, чи, навпаки, безбарвний тон. Вирішальне значення має мова ведучого. Звиклі до прагматичного наукового стилю, студенти-педагоги виказують виразну потребу у мові інакшій – образній, поетичній, чаруючій самим своїм звучанням.

   

   Пошук бібліотекою свого місця в масовій роботі навчального закладу – процес творчий і безперервний, у результаті якого бібліотека має усі шанси стати центром гуманітарної культури, під якою розуміється не тільки набір гуманістичних знань, а формування способу життя і спілкування з іншими людьми.

   Наших гуртківців поєднує любов до книги. Для декого ця любов стає роботою над своїм характером, і саме з таких людей виходять  особистості. Дуже хочеться, щоб  вони  не перевелись у час новітніх технологій. Безперечно, книга залишається осередком людської духовності, зберігачем знань та умінь не одного покоління людей.

     Бібліотечні гуртки об’єднують, вчать і виховують. Гурток  «Книголюби» є саме таким джерелом натхнення для творчої молоді, центром розвитку і змістовного дозвілля. Студенти об’єднуються за покликом душі. Бібліотека працює над розвитком літературних смаків  студентів, знайомить з творчістю сучасних українських  письменників

                                         Робота гуртка «Книголюби» спрямована за такими напрямами:

·   розробка та проведення широкої компанії з просування читання у молодіжне середовище, активізація творчої читацької активності як засобу цікавого проведення дозвілля;

·  задоволення та розвиток читацьких інтересів, моделювання простору читання в бібліотеці через забеспечення творами якісної сучасної української літератури;

·  популяризація кращих творів сучасної української літератури;

·  розвиток інформаційних технологій при проведенні масових заходів в бібліотеці.

   Робота гуртка направлена на організацію та проведення масових заходів, участь гуртківців в проектній діяльності, творчу діяльність по виданню власних авторських збірок віршів, допомогу бібліотеці в ремонті книг, пошук нових форм роботи з читачем, пристосованих для роботи дистанційно, в карантинних умовах.

   Вся робота над проектами «Відкритий простір  української книги»  «Літературними стежками Балтщини»;«Читай українською»; «Україна на літературній карті світу», «Світ сучасної української літератури».  направлена на поліпшення культури читання, знайомство з новими книгами сучасних українських авторів та творами класиків української літератури, та опосередковано вплив бібліотечного активу на рекламну діяльність бібліотеки, підняття її іміджу.

    Кожен гуртківець в ході роботи над проектом поступово набуває навичок промоутера українського читання у своєму колі друзів, родині, навчальному закладі. Не потрібно боротися за українську художню книгу, варто допомагати читачеві особистою участю у читанні і популяризації дійсно цікавої, незнаної багатьма як сучасної, так і класичної української літератури.

         Участь у проектній діяльності, уміння презентувати бібліотеку, бажання заявити про себе та свій заклад — мотивація до подальшої співпраці з читачем  на новому високому рівні. Оволодіння принципами, функціями, технологіями проектного методу є однією із запорук прискорення перетворень у бібліотеках, їхрозвитку та інтеграції у світовий інформаційний простір.                                                                   

        Сучасний світ стрімко змінюється. Цифрова епоха дає нам колосальні можливості і їх необхідно використовувати для покращення і вдосконалення усього, що нас оточує. В усі бібліотечні процеси стрімко вриваються зміни. Бібліотекарі продовжують на сторінках соціальних мереж,  Фейсбук, Інстаграм, на своєму веб -  сайті  рекламувати книгу, твори сучасної української літератури. Бібліотекарі запрошували  приєднатися до книжкового челленджу «Карантин. Читаю вдома.». студенти додавали свої фото процесу читання, ставали учасниками обговорення книг. Бібліотекарі розуміють, що електронні ресурси та збільшення діяльності бібліотек в онлайн – просторі( дистанційні обговорення  книг, поетичні спілкування і творення нових віршів, як творчих онлай – спілкувань) – це потреба сьогодення. Віддалений віртуальний користувач є активним користувачем бібліотеки. Веб - сайт бібліотеки стає головним засобом комунікації за умов карантину, реально впливає на рекламу бібліотеки при віддаленості читачів.

    Бібліотека живе в помислах своїх читачів, формує їх читацькі інтереси та уподобання, вчить бути справжніми патріотами України.

     Жвава дискусія під час ознайомлення з книгою Олександра Денисенка «Тарас. Повернення» дозволила розширити знання студентів про останні три місяці заслання Тараса Шевченка на півострові Мангистау в Новопетрівській фортеці на Каспії, 1857 року. Такі заходи виховують повагу до спащини, що залишив нам Тарас Шевченко.  В  ході підготовки до свята«Музика поетичного слова» ( до Всесвітнього дня поезії)  гуртківці представили для ознайомлення дві поетичні збірки: «Світ душі моєї» Вишневої Діани та Невестюк Ольги   «Хан-ненкан но кансатсу (Спостереження за півроку)».

    Лірика Ольги Невестюк опирається на пейзажні замальовки, її глибина, відверті спостереження - незвичні і надзвичайні, вони , як запрошення до написання великого віршу, продовження теми, вони розкривають очі на навколишній світ, ми здебільшого не бачим того, а її свіжі враження іскряться родзинками дива, що відбулось, вона сама концентруєш диво у слові... ДИВОСЛОВО..

     Авторські вірші Вишневої Діани чисті, вранішні роси, як вранішнє сонце, безмежні, як космос ці поетичні скарби. Вони вражають життєвим досвідом, відкритістю та любов’ю до поетики.Силами гуртківців був представлений масовий захід патріотичного спрямування «День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців».

Підпорядковуючись роботі над проектом, наші студенти мали змогу донести до аудиторії велич української книги. Всі присутні дізнались про творчість таких письменників, як Ганна Ткаченко ( роман «Спалені мрії» ), Володимир Лис              ( роман «Століття Якова»), Василь Бесараб(«Страшний суд»).

   «Ні карантину для читання та просування книги у молодіжне середовище!». Саме такий меседж  повинен бути характерний сьогодні для діяльності бібліотеки навчального закладу, він має пронизувати  всі бібліотечні процеси.